«Вічний, як народ»

                                    ...Живи, поете, в бронзі і граніті,

                                                            Живи, поете, в пам’яті людській,

                                                             Живи в піснях, живи у «Заповіті»,

                                                               У слові праведнім, у славі віковій.

В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам’яті і з великою любов’ю та повагою  передає  з покоління в покоління. Є таке ім’я і у нашого народу — Тарас Шевченко. Не було і немає в Україні поета, який був би йому подібний. Не було у неньки України сина, який так ніжно і віддано любив свій народ і так страждав за нього. Саме він зберіг і повернув народу його голос — українську мову. Місяць березень для кожного пересічного українця певною мірою є місяцем знаковим і значущим, адже саме в березні ми щороку відзначаємо традиційні Шевченківські дні. Саме в цьому першому місяці весни історично склалася доля нашого славетного Кобзаря – замкнулося коло його життя: 9 березня Тарас Григорович Шевченко прийшов у цей світ, 10 – пішов у вічність… 

В Каховській  районній  бібліотеці  для  дітей  для  учнів  4-а класу  ЗОСШ№1 (вчитель Чеснокова  І.В.) бібліотекарем  молодшого  відділу  Кучмою Т.А. організована  літературна  мандрівка «Вічний,  як  народ» . Українські вишиванки, рушники, створили справжню атмосферу єдності і гордості за величну українську націю і її великого сина. Учням була  представлена цікава розповідь про життєвий шлях Шевченка від кріпака до вільної людини. Разом  з  бібліотекарем  присутні  пройшли  тернистим життєвим шляхом народного співця, від дитинства до поховання на Чернечій горі. Про  це  нагадав  і   продемонстрований   учням   відеофільм  «Обличчя  української  історії. Тарас  Шевченко».
 

Разом  з  бібліотекарем  учні  запалили  Свічку   пам'яті   Кобзарю .

Багато років пройшло. Але поезії  Тараса , його картини забути неможливо. Вірші Кобзаря завжди на слуху. Вони підтримували українців під час багатьох війн, бідування, під час голоду. Вони ставали наче добрими порадниками у скруті, бо написані з такою щирістю, що душа бринить від щастя чи від туги. Багато з них стали піснями, і тепер вже ніхто не може їх відрізнити від народних пісень.   І  твори Кобзаря знову оживали з уст учасників заходу:  Сігнаєвської  Карини, Іордан  Лізи, Казаченко  Кіри, Дорошенко  Вікторії  та вели присутніх тернистим життєвим шляхом народного співця. Читаючи Шевченкові вірші, ми побачили, які біди спіткали поета, і розуміючи, що всі негаразди пройдуть. З Шевченком всі біди стануть меншими.

Учасники  заходу  з  задоволенням  переглянули   мультфільм  «Садок  вишневий  коло  хати»  за  одноіменим  твором  Шевченко 

 та  прийняли   участь у вікторині «З  якого  твору  Кобзаря?» 

та   жваво  впоралися  з  завданням  «Доповни  рядок.»

Заглибитись в духовну спадщину письменника, відчути його невмирущі слова та актуальність творчості  і в наші дні, допомогла   користувачам   районної бібліотеки для  дітей   виставка-портрет «Вдивляється  Тарас  у  душу  України».
 Т. Шевченко все своє життя, весь свій могутній талант присвятив українському народові: своїм сучасникам і нам, нащадкам. Будьмо вдячні йому і за «Заповіт», і за «Гайдамаків», і за «Катерину». Читаймо Шевченкові твори, вивчаймо їх, шануймо те, що залишив нам у спадок Великий Кобзар.