«Минулих років свята пам’ять»

І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.

Ми знову прийдемо до вічного вогню…

Із нами прийдуть і онуки й діти,

Щоб ветеранам до землі вклонитись,

Щоб вшанувати їхню сивину.

Нехай Господь дарує  їм літа,

Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.

Нехай щороку зелень молода

Встеляє килимом стежки у завтра!

ХХІ століття. Сьогодні ми дивимося на війну іншими очима.Але наше покоління завжди буде у довічному боргу   перед  ветеранами війни, кому пощастило пройти через  горнило  битв і дожити  до цього світлого дня. Хочеться зібрати всі квіти землі і покласти їх до ніг ветеранів.

 Все менше і менше їх залишається в життєвому строю. Їхні груди вкриті медалями, на скронях – сивина, але вони пам’ятають ті страшні  часи Сьогодні  ми  повині  через книги, пісні воєнних років ,кадри кінохронік допомогти нашим  нащадкам   доторкнутись  до сторінок Другої світової  війни . Пам’ять! Гірка пам’ять війни!. Вона ніколи не згасає.

Вже  2  роки  країна  розпочала  нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Згадати тих, хто пройшов крізь пекло війни, кому вдалося вижити, хто з думкою про своїх дітей, дружин та матерів поліг у бою, в Каховській  районній  бібліотеці  для  дітей  зібралися учні  СЗОШ №2 (вчитель Павлова Т.І.)  на   Годину  пізнання  історії «Минулих років  свята  пам’ять».
Ведуча  заходу, бібліотекар  Ширіна Н.В. ,наголосила на великому історичному значенні святкування 8 травня – Дня пам’яті та примирення і 9 травня – Дня перемоги над фашизмом. Було представлено інформацію про події Другої світової війни та їхній вплив на Україну.Навіть  діти  ділилися  спогадами, почутими  від  своїх  дідусів  та  прадідів. 

 Присутні  також  ознайомилися  з  новим символом пам'яті за загиблими,   яким став стилізований червоний мак. Червоний мак є традиційним українським символом, про який співалося в козацьких думах як про символ пролитої козацької крові. З іншого боку, червоний мак є європейським символом пам'яті жертв  усіх  воєн.

Присутні мали змогу переглянути  книжково-ілюстративну виставку «Пам’ятаємо, славимо, вшановуємо!», матеріали якої розповідають про тих,  хто загинув за мир, свободу і спокій нашої держави.

Події останніх  років   перетворилися на справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилася приспана роками національна свідомість людей.Тож  давайте будемо пам'ятати – з вдячністю та смутком – про те, як рідні нам та зовсім незнайомі люди віддавали своє життя за Батьківщину, волю, світле майбутнє своїх дітей. Вони щиро сподівалися, що таке горе ніколи не спіткає нас, вони хотіли, щоб війна назавжди лишилася для нас лише спогадом, легендою, тяжким уроком долі та ніколи – нашою дійсністю. Вони ні защо б не хотіли, щоб ми повторили їхній шлях.

Давайте   в скорботі й з великою шаною вдячністю згадаємо Героїв, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками. Діди наші думали, що та війна остання, і не очікували вони, що їхніх онуків і правнуків теж називатимуть героями: Героями небесної сотні, героями загиблих в АТО. Гідність, відданість та патріотизм сьогодні засяяли новими гранями, стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття.

Нам треба об’єднатись воєдино,

Бо мрії й прагнення в нас одні –

Щоб стала вільна й сильна Україна,

Ми скажемо усі разом: «Ні – війні».