Малюємо за творами Тараса

Аби  вшанувати пам'ять геніального поета- художника в рамках Шевченківських днів, в Каховській районній бібліотеці для дітей було проведено конкурс малюнків «Малюємо за творами Тараса» серед учнів 1-4 класів.

Діти вклали в малюнки все своє мистецьке вміння. Кращими були роботи:

Волинської Аміни ЗОШ№1,4Бкл., Зеленяк Олександра ЗОШ №5,3кл., Кудлай Олексія ЗОШ №5, 3кл.

У гості до Горбоконика

Бібліотекарі  молодшого відділу Каховської районної бібліотеки для дітей  завітали до учнів 3А класу СЗОШ №2 (класний керівник Здорік Вікторія Володимирівна) та провели літературну годину «У гості до Горбоконика», присвячену  200р з дня народження Петра Єршова.

Для когось це було перше знайомство з творчістю П.Єршова, а хтось знає і любить його казки.

Всім  дітям було цікаво відповідати на хитрі запитання вікторини  «У гості до Горбоконика» та пограти в  ігри «Круті вершники», «Передай конячку».

У дітей був веселий, добрий настрій. Зустріч  видалася веселою та цікавою

Барвистий світ Шевченкового слова

І став для нас Шевченко заповітом,

Безсмертним, як саме людське життя.

Ми будем славить перед цілим світом

Живе й святе Шевченківське ім’я

       Все йде, все минає… Та залишається пам'ять, добра слава про людей, що шукають  істини та правди. В історії залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує все людство. До них належить й ім’я великого українського поета Т. Г. Шевченка..

   Починаються Шевченківські дні. Ми звертаємося до поета, який став для України заповітною думою, її безсмертною піснею.

Традиційно, на початку березня, у Каховській районій бібліотеці бібліотеці для дітей, віддають шану Великому Кобзарю.

   Торкнутися серцем Шевченківських творів, пройнятися їхнім духом, мали змогу учасники літературно- музичної  години   «Барвистий світ Шевченкового слова »,учні 5–В класу ЗОШ №1, на яку вони завітали разом з бібліотекарем О.І Гаркавою.

Під час заходу школярі почули розповідь про життя Тараса, його дитячу допитливість, жагу до знань, захоплення малюванням. Діти перегорнули сторінки трагічної і великої долі українського пророка: раннє сирітство, омріяна воля, розквіт таланту, вихід у світ „Кобзаря”.

Діти залюбки декламували уривки з творів, відповідали на питання літературної вікторини, слухали музичні твори на слова Тараса Шевченка.

Для багатьох поколінь Шевченко означає так багато, що само собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо. Та це – лише ілюзія. «Барвистий світ Шевченкового слова» вкотре хвилює душу, торкається серця і змушує захоплюватись його різноманітністю і красою. А книжкова виставка «Прославило Україну Тарасове слово» змушує зупинитись кожного, взяти у руки «Кобзар» й перегорнути сторінку-другу.

    Як  підсумок, можна сказати, що всі присутні цікаво і корисно провели час, та ще раз переконалися, що Великий Кобзар був людиною талановитою, багатогранною, безмежно закоханою у свій рідний край, і що він є для нас взірцем і вчителем.

     Бібліотекар  Наталія Ширіна  побажали дітям більше читати Шевченка.

 Бо в  ньому вся  історія наша. Все буття. Нас просто не існує без нього,

                                                  Україна  -  це Шевченко,

                                                        Шевченко -  це Україна.

Буду я навчатись мови золотої

«Мова народу – то цвіт усього його життя,  яке починається за межами історії, цвіт, що ніколи не в’яне і вічно знову розпускається». Так писав про мову відомий український поет Павло Тичина. І дійсно, мова зберігає  історію народу, його духовну красу, культуру, самобутність. Це творіння багатьох  поколінь.

«Велична, щедра і прекрасна мова.

Прозора й чиста, як гірська вода,-

То України мова барвінкова,-

Така багата й вічно молода».

Бібліотекарі молодшого відділу Каховської районної бібліотеки для дітей завітали до учнів 3 класу ЗОШ№5 та провели ранок «Буду я навчатись мови золотої».  Родзинкою заходу стала казка «Мова – Дороговказ». Діти своїми серцями і душами відчули яка красива та мелодійна наша мова. Вона  - гордість українців всього світу. Бо ми нею розмовляємо, думаємо, пишемо, читаємо. Без неї не уявляємо свого існування, як без України. Сподіваємося, що діти відчули, який неоціненний скарб наша мова, і як її треба любити та берегти.

У Долині Вітань,біля гори Чемності

Ніщо не дається людині так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість.

( О.Сухомлинський).

  Народна мудрість говорить: «Стався до людей так,як хотів би, щоб ставилися до тебе». Ніколи не слід забувати про ввічливість. Ввічливість – це вияв уважного ставлення до інших, прагнення допомогти. Ввічливість вимагає не робити нічого такого, що могло б скривдити, принизити, образити іншого.

Для того, щоб цьому навчитися, бібліотекарі молодшого відділу Каховської районної бібліотеки для дітей,  завітали  до учнів 3-А класу ЗОШ№ 1 та  провели абетку моральності «У Долині Вітань,біля гори Чемності».

  Протягом уроку бібліотекарі розповідали третьокласникам про основи моральної культури, вчили дітей усвідомлювати свою та чужу поведінку, поводитись з іншими людьми так, щоб поведінка викликала в оточуючих повагу та захоплення, а не осуд.

В формі гри бібліотекарі пропонували дітям згадати, коли потрібно користуватися формулами чемності: «доброго ранку», «доброго дня», «до побачення», «будь ласка» тощо.

 Працівники бібліотеки нагадали учням, що потрібно бути привітними та ввічливими завжди, особливо з дорослими та товаришами. Крім того, були проведені такі ігри та вправи, як «Чарівні слова», «Ввічливо – не ввічливо» «Так чи Ні».

 Діти підготували «дуже потрібні вірші» до заходу.Говорили про те, що не тільки слова повинні бути ввічливими, добрими, але і поведінка ясною та розумною.

       Бібліотекарі переконані , що з їхнього  уроку діти зрозуміли, що деколи збоку краще видно невихованість, грубість, що не тільки слова повинні бути ввічливими, добрими, але і поведінка ясною та розумною.

Нам дарували автори…

Дарувати… Що може бути прекраснішим за цей  благородний порух людської душі?

Дарувати від щирого серця, не чекаючи винагороди, слави.

Акція «Подаруй бібліотеці книгу» вже традиційно з року в рік допомагає бібліотеці поповнити фонди бібліотеки.

На книжковій виставці «Нам дарували автори» представлені книги, подаровані бібліотеці, з автографами відомої української письменниці Марини Павленко, херсонських авторів Валентини Нижеголенко, Леоніда  Марченка, Олега Олексюка, каховських – Миколи Тібія, Алли та Валерія Ралко, Віри Плахотіної, Антоніни Дуброви та книги з автографами від сім’ї Миколи Братана.

Афганістаном зранена душа

Кажуть, що час лікує будь які рани.

Та є такі трагічні сторінки в нашій історії, які ніколи не зітруться в людській пам’яті, назавжди залишаться нашим болем.

Одна з них – війна в Афганістані.

Афганістан став багатостраждальною землею. Там наші солдати, подаючи  руку дружби і рятуючи долю людства, часом віддавали зовсім ще юне життя заради миру на землі.

Війна чорним смерчем пронеслася над просторами України. Вона зачепила багато родин, які віддали своїх, часто єдиних, синів, які сповна виконали свій військовий обов’язок.

В ці дні Україна вшановує мужність і відданість тих, хто брав участь у бойових діях на території інших держав, захищав від рабства і ганьби іноземні народи.

У читальному залі районної бібліотеки для дітей організована виставка-спогад «Афганістан навік в моїй душі», де представлені матеріали, що розповідають про події в Афганістані, про солдатські будні під час виконання інтернаціонального обов’язку. На виставці, крім книг та фотографій, є вражаючі спогади наших земляків, які виконували інтернаціональну місію в Афганістані.

В бібліотеці відбувся урок мужності «Афганістаном зранена душа», на якому десятикласники СЗОШ№2 (кл. керівник О.А. Мандриця)  зустрілися з воїнами – афганцями  Назаруком  Олександром  Івановичем  - головою  суспільно - громадської  організації  «Кордон»  та  Кифоруком Юрієм  Андрійовичем.

  До глибини душі вразила всіх розповідь колишніх воїнів про страшні роки, які вони  провели  на війні, про молодих юнаків, які гинули щодня на мінах та від рук душманів, про жаркий клімат, який виснажував бійців, про «Чорний тюльпан» - «груз 200», який щодня відправляли на батьківщину безутішним батькам та дружинам.

В екстремальних умовах їм довелося багато перенести, пережити гірку втрату бойових товаришів.

Сьогодні ми перевернули ще одну сторінку афганської війни, згадали солдат, які полягли в тій далекій країні, які залишилися навічно молодими. Єдине, що ми можемо зробити для цих солдат сьогодні, - це пам’ятати про них.

Наприкінці зустрічі діти та дорослі обступили колишніх воїнів та практично засипали безліччю важливих для всіх і для кожного питань.