8 нояб. 2017 г.

«Ти наше диво калинове,прекрасна материнська мова»



Українська мова й писемність – це здобуток культури, основа духовного багатства та інтелектуального потенціалу українського народу.  Цього року День української писемності та мови відзначають у 20-й раз, оскільки свято започаткував у 1997 році.

Згідно з православним календарем 9 листопада є днем вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Щоб вшанувати рідне слово українське, доторкнутися до краси української мови, удосконалити свої знання та навички з українського мовлення, відчути свою принадлежність до людей, які поважають рідну мову, милуються нею та плекають її, в  Каховській  районній  бібліотеці  для  дітей  на  мовний  урок «Ти  наше  диво  калинове,прекрасна  материнська  мова»  зібралися  четверокласники  СЗОШ №2 (вчитель Христофорова Г.А.). Разом  з  бібліотекарем  молодшого  відділу  юні  читачі  здійснили  подорож  мовними  скарбами.



Вони  зупинялися  на  зупинці  «Колискова», бо  з  маминою колисковою піснею до кожного малюка приходить рідне слово.


  Побували на  зупинці «Казкова» ,де перевірили  знання казок  у  дітей, бо  казка – це багатовікова мудрість українського народу . Перегортаючи сторінки казок  відразу можна  побачить, що всі вони прославляють мудрість, хоробрість, доброту та кмітливість.

 

А який тонкий та дотепний український гумор! Наш народ захоплювався не тільки лірикою, а й любив дошкульне слово чи добродушний сміх. Тому  нікого  на  зупинці  «Жартівлива» не залишла  байдужими гумореска Павла  Глазового „Кухлик”.Та  і  самі  діти  розповідали  гуморески.


На  зупинці  «Забавлянки»  діти  порухалися  разом  з  українкою  Ронікою  під  руханку «Гусі-потягусі».





 На зупинці  «Загадкова»  діти  повідгадували  загадки, адже  любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів'ях, приказках про рідну мову. 





Багато  цікавого  діти  пізнали  на  зупинці «Пісенна» Пісня – це трепетне серце народу, його крила. Пісня існує стільки ж, скільки існує людина. Українська мова і пісня. Вони супроводжують людину з перших до останніх хвилин життя. Пісня – душа народу, це його краса і доброта.

А  на  зупинці  «Поетична»  діти  читали  свої  вірші  про  мову.







А ще діти впевнились, що мова наша мелодійна, барвиста і найкраща, бо живе вона у нас у серці.

Любіть Україну у сні й на яву,

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову.

І мову її солов’їну.


Комментариев нет:

Отправить комментарий