Українська мова й писемність – це здобуток культури, основа
духовного багатства та інтелектуального потенціалу українського народу. Цього року День української
писемності та мови відзначають у 20-й раз, оскільки свято започаткував у
1997 році.
Згідно з
православним календарем 9 листопада є днем вшанування пам’яті
Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності
Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного
Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Щоб
вшанувати рідне слово українське, доторкнутися до краси української мови,
удосконалити свої знання та навички з українського мовлення, відчути свою принадлежність до людей, які поважають рідну
мову, милуються нею та плекають її, в Каховській районній бібліотеці
для дітей на
мовний урок «Ти наше
диво калинове,прекрасна материнська
мова» зібралися
четверокласники СЗОШ №2 (вчитель
Христофорова Г.А.). Разом з бібліотекарем молодшого
відділу юні читачі
здійснили подорож мовними
скарбами.
Вони
зупинялися на зупинці
«Колискова», бо з маминою колисковою піснею до кожного малюка
приходить рідне слово.
Побували
на зупинці «Казкова» ,де перевірили знання казок у дітей, бо
казка – це багатовікова мудрість українського народу
. Перегортаючи сторінки казок відразу можна побачить, що всі вони прославляють мудрість,
хоробрість, доброту та кмітливість.
А який тонкий та дотепний український гумор! Наш
народ захоплювався не тільки лірикою, а й любив дошкульне слово чи добродушний
сміх. Тому нікого
на зупинці «Жартівлива» не залишла байдужими гумореска Павла Глазового „Кухлик”.Та і
самі діти розповідали
гуморески.
На зупинці «Забавлянки»
діти порухалися разом
з українкою Ронікою
під руханку «Гусі-потягусі».
На
зупинці «Загадкова» діти
повідгадували загадки, адже любов
українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів'ях,
приказках про рідну мову.
Багато
цікавого діти пізнали
на зупинці «Пісенна» Пісня – це
трепетне серце народу, його крила. Пісня існує стільки ж, скільки існує людина.
Українська мова і пісня. Вони супроводжують людину з перших до останніх
хвилин життя. Пісня – душа народу, це його краса і доброта.
А на
зупинці «Поетична» діти
читали свої вірші
про мову.
А
ще діти впевнились, що мова наша мелодійна, барвиста і найкраща, бо живе вона у
нас у серці.
Любіть Україну у сні й на яву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову.
І мову її солов’їну.
Комментариев нет:
Отправить комментарий