Буду я навчатись мови золотої

«Мова народу – то цвіт усього його життя,  яке починається за межами історії, цвіт, що ніколи не в’яне і вічно знову розпускається». Так писав про мову відомий український поет Павло Тичина. І дійсно, мова зберігає  історію народу, його духовну красу, культуру, самобутність. Це творіння багатьох  поколінь.

«Велична, щедра і прекрасна мова.

Прозора й чиста, як гірська вода,-

То України мова барвінкова,-

Така багата й вічно молода».

Бібліотекарі молодшого відділу Каховської районної бібліотеки для дітей завітали до учнів 3 класу ЗОШ№5 та провели ранок «Буду я навчатись мови золотої».  Родзинкою заходу стала казка «Мова – Дороговказ». Діти своїми серцями і душами відчули яка красива та мелодійна наша мова. Вона  - гордість українців всього світу. Бо ми нею розмовляємо, думаємо, пишемо, читаємо. Без неї не уявляємо свого існування, як без України. Сподіваємося, що діти відчули, який неоціненний скарб наша мова, і як її треба любити та берегти.